Історія Червоної Шапочки (з коротким викладом, аналізом та походженням)

Історія створення Червона Шапочка Історія, яку розповідають століттями, виникла в середньовіччі з усної традиції європейських селян.

Вона розповідає про дівчинку, яка перетинає ліс, щоб відвідати свою хвору бабусю, але на півдорозі її обманює злий вовк.

Оскільки кінець оригінальної історії був трагічним - Вовк з'їв бабусю та онуку - у 19 столітті брати Грімм змінили оповідь і додали фігуру мисливця, який рятує всіх і гарантує щасливий кінець.

Короткий зміст історії

Жила-була гарна, наївна дівчинка, яка жила зі своєю матір'ю. Вона була зачарована своєю бабусею, а бабуся - нею.

Дівчинка завжди носила плащ з червоним капюшоном, тому всі називали її Червоною Шапочкою.

Одного чудового дня бабуся захворіла, і мама Червоної Шапочки попросила дівчинку принести бабусі поїсти. Будинок дівчинки знаходився в селі, а бабусі - посеред лісу, на деякій відстані від нього.

Дівчинка охоче виявляє готовність допомогти. Мати передає їй кошик з їжею і дає чіткі вказівки не розмовляти з незнайомцями і йти найкоротшим шляхом.

Ще на початку шляху до бабусиної хати дівчинку перебиває вовк, який виявляється дуже добрим.

Наївна Червона Шапочка повірила на слова Вовка і сказала, що віднесе солодощі своїй хворій бабусі.

Потім він пропонує дівчинці піти певною стежкою, щоб нарвати квітів для бабусі.

Тим часом лиходій обирає коротший шлях і першим добирається до бабусиної хати.

Коли бабуся запитує, хто стукає у двері, вовк прикидається маленькою дівчинкою. Бабуся, також наївна, вчить його, як відчинити двері. Як тільки він бачить стареньку, великий злий вовк одразу ж пожирає її.

Потім він переодягається в одяг своєї бабусі і лягає на ліжко, чекаючи на прихід дівчинки. Коли Червона Шапочка стукає у двері, Вовк відповідає так, ніби це він - бабуся, обманюючи її.

Дівчинка помічає щось дивне в поведінці "бабусі", а потім відбувається наступна розмова:

- Бабусю, які в тебе великі вуха!

- Це для того, щоб краще тебе слухати, - відповів вовк.

- Бабусю, які в тебе великі очі!

- Це для того, щоб бачити вас краще!

- Бабусю, які в тебе великі руки!

- Це для кращого зчеплення!

- Бабусю, який у тебе великий і страшний рот!

- Це щоб краще тебе трахати!

Вовк, дуже злий і швидкий, пожирає і бідолашну дівчинку.

З'ївши бабусю та онуку, Вовк лягає на ліжко, щоб подрімати.

На щастя, мисливець проходить повз будинок і чує дивний шум хропіння, що доноситься зсередини. Увійшовши до будинку, він бачить Вовка з повним животом, який лежить на ліжку.

Мисливець боїться застрелити вовка з рушниці, не спробувавши спочатку врятувати тих, хто був у його череві. Тому він вправно, за допомогою ножа, розпорює вовку черево і йому вдається врятувати дівчинку та її бабусю.

Після порятунку Червона Шапочка бере кілька великих каменів і разом з бабусею та мисливцем набиває ними черево вовка. Коли він прокидається, лиходій з важким камінням у животі відчуває, що його ноги підкошуються, і падає мертвим.

Тож, щоб відсвяткувати, мисливець, бабуся та дівчинка ласують смаколиками, які Червона Шапочка принесла у своєму кошику.

Аналіз історії

Історія про Червону Шапочку зіштовхує дві сторони: наївну і вразливу головну героїню та великого, сильного і могутнього антагоніста. Не послухавшись матері і пішовши довшим шляхом, Червона Шапочка несвідомо наражає на небезпеку власне життя.

Таким чином, ми можемо розуміти казку як попередження та застереження Завжди добре мати трохи "злоби", в сенсі розуміти, коли нас хочуть обдурити .

Два обличчя Капелюшка

Цікаво, що дівчинка достатньо доросла, щоб не послухатися матері (людині, якій вона довіряє), але водночас достатньо наївна, щоб повірити словам незнайомця.

Чоловічі постаті в історії

Ще один важливий момент, на який слід звернути увагу, - це опозиція між двома чоловічими постатями в казці.

Варто пам'ятати, що сім'я Червоної Шапочки складається виключно з жінок - її матері та бабусі. Однак і ті, хто її засуджує, і ті, хто її рятує, є представниками чоловічої статі.

Ілюстрація "Червона шапочка" Гюстава Доре Ілюстрація Гюстава Доре (1832-1883) до книги Казки Перро , 1862.

Якщо з одного боку Вовк є уособленням жорстокості, насильства і дикого інстинкту, то з іншого боку мисливець є уособленням альтруїзму, захисту і щедрості.

Відмінності між версіями Перро та братів Грімм

У версії братів Грімм, найвідомішій і найпопулярнішій серед публіки, ми бачимо фінал, позначений справедливістю. Той, хто скоює злочин, засуджується. Таким чином, "добро" перемагає "зло".

Вовк помирає з камінням у животі, і після його смерті мисливець забирає шкуру тварини додому, а бабуся святкує, їсть вареники і п'є вино.

У версії Перро історія закінчується тим, що бабусю і дівчинку з'їдають. Після закінчення автор додає суть в тому, що :

Тут можна побачити, що молоді діти, особливо красиві, добре збудовані і ніжні дівчата, дуже погано слухають всяких людей; і що не дивно, що вовк з'їдає так багато з них. Я кажу вовк, бо не всі вовки однакового типу. Є такі, що мають витончений гумор, тонкий, без злоби і гніву, які - фамільярні, самовдоволені і милі - йдуть за молодими дівчатами в їхні домівки, навіть у їхні будинки.хто не знає, що ці делікатні вовки - найнебезпечніші з усіх вовків.

Короткий уривок передає його педагогічну турботу про дівчат, які, наївні, вірять у все, що їм кажуть.

У версії Перро Червона Шапочка несе торт і масло, а у версії братів Грімм - кілька тістечок і пляшку вина.

Походження Червоної Шапочки та її версії

В оригінальних версіях, що передавалися усно середньовічними селянами, було кілька гротескних, чуттєвих і навіть непристойних елементів, які згодом були вилучені пізнішими оповідачами.

У 1697 році Шарль Перро опублікував першу версію "Червоної Шапочки", адаптовану на основі цих усних традицій. Однак ця історія була не дуже добре сприйнята батьками, які відмовлялися розповідати своїм дітям жорстоку історію без щасливого кінця.

У наступній версії братів Грімм дівчинка та її бабуся рятуються, коли мисливець дізнається про те, що сталося, і пропонує врятувати жертв і покарати Вовка.

І Перро, і брати Грімм прагнули показати морально піднесену історію, яка б навчила дітей і молодих жінок про небезпеку марнославства і наївності.

Згодом було написано кілька версій цієї історії, серед яких, окрім братів Грімм і Перро, виокремлюються версії братів Грімм і Перро, Маленька дівчинка і вовк Джеймса Тербера та Червона Шапочка та Вовк Роальда Даля.

Історія також була адаптована для кінематографа, в результаті чого з'явилися такі фільми, як Компанія вовків (1984), режисерка Анжела Картер, та Автострада - без з'їзду (1996), режисер Метью Брайт.

Адаптація мультфільмів