Макунаїма, Маріо де Андраде: короткий зміст та аналіз книги

Макунаїма Книга Маріо де Андраде, опублікована в 1928 році, вважається одним з головних модерністських романів.

Робота є рапсодією про становлення Бразилії, в якій різні національні елементи переплітаються в оповіді, що розповідає історію Макунаїми, героя без характеру.

[увага, текст нижче містить спойлери] [увага, текст нижче містить спойлери]

Короткий зміст роботи

Макунаїма народився глибоко в незайманому кущі, син страху і ночі, втомлена від істерик, лінива і хитра дитина. Він проводить своє дитинство в амазонському племені, поки не купається в дикому маніоку і не стає дорослим. Він закохується в Сі, Матір Лісу, і з нею у нього народжується син, який помирає, будучи ще немовлям.

Після смерті сина Сі в скорботі піднімається на небо і стає зіркою. Макунаїма дуже сумує через втрату коханої, єдиним сувеніром на згадку про неї є амулет муіракіта, але він втрачає його. Макунаїма дізнається, що амулет знаходиться в Сан-Паулу у Венселау П'єтро П'єтра, велетня-людожера П'ямаги.

Щоб повернути муіраікіту, Макунаїма вирушає до Сан-Паулу з двома братами. Після кількох спроб він повертає амулет і повертається до свого племені в Амазонії. Кілька пригод - і він знову втрачає муіраікіту. Розчарований, Макунаїма також піднімається до небес.

Головні герої

Книга Маріо де Андраде сповнена персонажі, які відображають характерні риси бразильського народу Інші персонажі є частиною всього сюжету і відіграють важливу роль у розвитку книги.

Макунаїма

Макунаїма у виконанні Гранде Отело у фільмі Жоакіма Педро де Андраде.

Він - головний герой, герой без характеру. Він - згусток становлення Бразилії. Він індіанець, чорношкірий і, скупавшись у калюжі біля підніжжя велетня Суме, стає європейцем.

Дії Макунаїми є результатом суміші підлості, егоїзму, помсти і невинності.

Важко передбачити, яке рішення він прийме, опинившись перед дилемою, і його вибір дарує нам кілька сюрпризів протягом усього роману. Макунаїма також дуже хтивий і прив'язаний до легкого життя, сповненого задоволень.

Джиґуе.

Джигуе - сильний і хоробрий чоловік, який мститься за зради, б'ючи своїх дружин, але рідко б'є брата.

Він також намагається вмитися після того, як бачить, що його брат побілішав, але вода вже була брудною, і він погано вмивається, набуваючи мідного кольору шкіри.

Маанапе.

Він старший брат, чаклун і кілька разів оживляє героя. Дуже мудрий, він проводить більшу частину роману, піклуючись про Макунаїму. Він також намагається вмитися в чарівній калюжі після Хігуе, але води майже не залишилося, тому він залишається чорним, і тільки долоні його ніг і рук білі.

Венчеслау П'єтро П'єтра

Заможний перуанський фермер, який живе в Сан-Паулу. У нього є мураїкіта, яку Макунаїма хоче повернути.

Венчеслау - це також велетень-людожер П'яйма, який живе у великому будинку в Пакаембу і має європейські звички. Він вирушає в подорож до Європи і перебуває в соціальній колонці.

Ci

Мати Лісу, вона належить до племені ікаміабас, жінок-воїнів, які не сприймають присутності чоловіків. Вона стає дружиною Макунаїми після того, як герой примушує її до сексу. Він стає новим імператором Незайманого Лісу. Разом у них народжується син, який помирає в дитинстві і стає рослиною гуарана.

Аналіз роботи

Макунаїма і становлення бразильської культури

Маріо де Андраде хотів створити роботу, яка відображала б Бразилію як єдність, об'єднуючи численні національні особливості, створюючи ідентичність для бразильської культури .

Для виконання цього завдання автор спирався на свої глибокі знання національного фольклору та настанови модерністської літературної творчості.

Маріо де Андраде про кордони між Амазонасом і Мату-Гросу. Колекція Інституту бразильських досліджень Університету Сан-Паулу.

Таким чином він грає Макунаїма рапсодія: колаж легенд, міфів, традицій, релігій, мов, звичок, їжі, місць, фауни і флори Бразилії. Великий геній твору полягав у тому, що йому вдалося об'єднати ці численні елементи в цілісну оповідь.

Для цього Маріо де Андраде використовує деякі характеристики модерністської композиції. Простір у Макунаїма Герой пересувається з одного віддаленого місця в інше за кілька кроків і тікає від велетня Піама, що бігає по всьому південноамериканському континенту. Єдності простору в романі надає не фізична відстань між місцями, а їхні характеристики.

Автор використовує національні елементи, щоб надати єдності цим просторам. Як в уривку, де Макунаїма хоче помститися своїм братам і кладе жука в каву Маанапе і татурану в ліжко Джеґуе, брати жаляться і викидають комах подалі. Щоб помститися, вони кидають шкіряний м'яч в Макунаїму, який також кидає м'яч подалі. Маріо де Андраде продовжує:

"Жук впав у Кампінасі. Татурана впала навколо. М'яч впав на поле. Так Маанапе винайшов кавового жука, рожеву гусінь Джигуе та футбол Макунаїма, три чуми".

Простори об'єднані, тому що їх об'єднує сама оповідь. Дії також слідують цьому принципу. Якими б абсурдними вони не здавалися, вони мають такий зв'язок з оповіддю, що стають схожими на неї.

Метод побудови роману як колажу дозволяє автору зробити синкретичну експозицію національної культури, змішуючи корінні легенди з технологічними інноваціями, вставляючи історичних персонажів у різні контексти і створюючи коріння та обґрунтування деяких національних символів. У такий спосіб Маріо де Андраде вдається створити твір, який є компендіумом бразильської культури .

Мова, що використовується для цього, є чудовою сумішшю місцевих термінів з регіональними та навіть іншомовними.

Мова дуже близька до усного мовлення. Лист до icamiabas Таким чином, Маріо де Андраде показує нам, що використання регіональних термінів та письма, наближеного до мовлення, навіть з португальськими помилками, є найдоречнішим способом розповісти історію про Макунаїма і формування бразильської культури.

Макунаїма це комплексний твір, і всі його елементи пов'язані з метою створення національної культури. Сюжет - це колаж елементів бразильської культури, в якому Макунаїма рухається, видозмінюючись і пристосовуючись за необхідності. Його пригоди - це виклики людей, які починали ідентифікувати себе як націю, з величезною територією і численними зовнішніми впливами.

Підсумки за розділами

Макунаїма

Макунаїма народився сином страху і ночі. Він не розмовляє до шести років через суцільні лінощі і, ще будучи дитиною, йде в кущі, щоб "погратися" з товаришем свого брата Хіґуе.

Коли його сім'я починає голодувати, герой дістає їжу, але мати хоче поділитися нею з братами. Макунаїма не хоче ділитися їжею і змушує її зникнути.

Більшість

Мати виганяє його з дому, і в кущах він зустрічає агуті, який, почувши про його дитячі витівки, перетворює його на дорослого, і Макунаїма повертається додому.

На полюванні він вбиває оленя, який щойно народив дитинчат, але, підійшовши ближче, дізнається, що олень був їхньою матір'ю. Він і його брати, Джигуе і Маанапе, йдуть у чагарник.

Сі, мати лісу

Макунаїма зустрічає Сі, Матір Лісу, і відчуває бажання "погратися" з нею. Оскільки Сі була воїном, герой отримує побої, але брати допомагають йому перемогти її.

Макунаїма стає імператором Мато-Віргема і народжує сина від Сі. Син помирає від отруєння, коли смокче ту саму грудь, яку ссала змія. Сі дуже засмучений, віддає Макунаїмі муіракіту і возноситься на небо.

Boiuna Luna

Дуже засмучений, Макунаїма знову вирушає в дорогу зі своїми братами. Дорогою він зустрічає Капей, бореться з чудовиськом і втрачає муіракіту. Пізніше птах повідомляє йому, що талісман був знайдений і проданий Венчеслау П'єтро П'єтрі, багатому перуанському фермеру, який живе в Сан-Паулу. Макунаїма і його брати вирушають до великого міста, щоб забрати муіракіту.

П'ямайяо.

Брати пливуть вниз по Араґуаї, щоб дістатися Сан-Паулу з човном, повним какао, тодішньої валюти.

Прибувши до міста, вони дізнаються, що какао не таке вже й цінне, і що Венчеслау П'єтро П'єтра - це ще й П'яїма, велетень-людожер.

Макунаїма йде на вулицю Мараньян, до будинку велетня, щоб спробувати повернути муіракіту, але його вбиває велетень і розрубує на шматки, щоб приготувати поленту. Його братам вдається повернути її і оживити героя.

Француженка і велетень

Після невдалої спроби Макунаїма перевдягається у француженку, щоб обдурити П'яїму, однак велетень хоче "погратися" з француженкою в обмін на муіракіту. Боячись бути викритим, герой тікає з Венселау через усю бразильську територію.

Макумба.

Після двох невдалих спроб герой вирушає до Ріо-де-Жанейро на пошуки святилища макумби. Там Макунаїма просить Екзу погано поводитися з велетнем, істота погоджується, і герой б'є П'яїму до смерті.

Бачиш, Сонце

У Ріо-де-Жанейро Макунаїма переживає ще кілька пригод, наприкінці яких зустрічає Вей, Сонце, яка хоче, щоб герой одружився з однією з її доньок, і просить його не "пустувати" з іншими жінками.

Макунаїма обіцяє нічого не робити, однак, коли Вей йде гуляти з доньками, герой знаходить португальську дівчинку і йде з нею "гратися".

Лист до Ікаміави

Повернувшись до Сан-Паулу, герой надсилає листа амазонкам з проханням дати йому більше грошей. Він розповідає їм про життя в місті та про жінок, які "грають" з ним в обмін на гроші.

Лист написаний надзвичайно формальною мовою, це критика Паулістаноса, який говорить однією мовою, а пише іншою.

Pauí-pódole

П'яїма лежить у ліжку через побої, яких він зазнав від макумби, і ховає муіракіту, лягаючи на неї зверху.

Макунаїма не має жодних шансів повернути камінь, тому вирішує присвятити себе вивченню двох мов Сан-Паулу - письмової португальської та розмовної бразильської.

Старий Чеючі

Макунаїма хоче обдурити братів і каже, що бачив мисливську стежку в центрі Сан-Паулу. Брати вірять йому, і вони втрьох вирушають на полювання до біржі. Виникає плутанина, і навіть з'являється поліція, яка намагається заарештувати героя, але йому вдається втекти.

Потім він вирушає на риболовлю в те саме місце, де живе дружина велетня, Сеюсі, яка також є людожеркою. Вона захоплює героя і забирає його додому, щоб приготувати на вечерю. Макунаїму рятує донька людожерки, "грається" з нею, а потім тікає. Між Сеюсі та героєм, якому вдається втекти, починається гонитва через усю Південну Америку.

Текетеке, чупінсао та несправедливість чоловіків

Венчеслау їде з родиною до Європи, а Макунаїма залишається без шансу знайти муіракіту. Герой хоче поїхати на старий континент, щоб знайти муіракіту. Щоб не витратити всі гроші, які він мав, він стає художником.

Макунаїма вирішує піти в парк малювати, але його ошукав шахрай, залишивши без грошей. Повернувшись додому, він дізнається, що багато художників вже поїхали в Європу, тому уряд не оплатить його поїздку.

Воша джигуе

Макунаїма хворий і лежить у ліжку. У його брата, Хігуе, з'явилася нова дівчина, і Макунаїма також "грає" з нею.

Джигуе дізнається про це і намагається перешкодити їй проводити час з братом, відправляє її полювати на вошей. Макунаїма знаходить спосіб утримати її. Брат вирішує прогнати її геть.

Муіракіта

Велетень П'яїма повертається до Сан-Паулу, і Макунаїма готовий його вбити, щоб повернути талісман. Герой вирушає до будинку Венчеслау, який намагається його обдурити. Однак герой виявляється розумнішим, переламує ситуацію і вбиває його. П'яїма опиняється в соусі для макаронів, а Макунаїма знаходить муіракіту.

Пакуера з Ойбе

Макунаїма та його брати повертаються до Амазонки. На півдорозі вони зупиняються, щоб Макунаїма підібрав Іріке, який колись був супутником його брата Хігуе. Дорогою вони багато "граються", поки герой не згадує, що треба спати на суходолі.

Макунаїма виходить на берег і зустрічає чудовисько. Втікаючи, він знаходить прекрасну принцесу, повертається з нею на корабель і продовжує свою подорож, залишаючи Іріке дуже ревнивим.

Uraricoera

Поки брати йдуть на полювання та риболовлю, Макунаїма проводить день, відпочиваючи. Його брат Хігуе дуже засмучується, між ними виникає суперечка, і, щоб помститися, Макунаїма отруює гачок.

Тінь хоче помститися Макунаїмі, не дає йому їсти, а коли герой дуже голодний, перетворюється на їжу, щоб отруїти його.

Макунаїма думає, що помре, і вирішує передати хворобу якомога більшій кількості тварин, щоб не померти на самоті. Зрештою, він виліковується, бо передав отруту багатьом іншим тваринам.

Тінь Джигуе вважає свого брата дуже розумним і, скучивши за родиною, повертається додому, з'їдає його принцесу-невістку та брата Маанапе. Макунаїмі вдається обдурити отруєну тінь і врятуватися втечею.

Велика Ведмедиця.

Герой тепер самотній і голодний, бо нікому полювати чи рибалити для нього. Будинок також руйнується, і Макунаїма змушений його покинути.

У лісі він страждає від спеки та спраги і шукає крижану воду, щоб охолодитися. Він натрапляє на дуже вродливу господиню, яка насправді є Уіарою. Герой не може встояти і заходить у воду.

Після бійки йому вдається втекти, але він знову втрачає свій муірачітан. Самотній і без талісмана, Макунаїма вирішує піднятися на небеса і стати зіркою.

Епілог

Цей розділ представляє оповідача, який розповідає, що всі, хто знав про цю історію, вже померли, а він дізнався про неї від птаха.

Маріо де Андраде і модернізм

Маріо де Андраде був одним із найвизначніших бразильських інтелектуалів 20-го століття. Він був поетом, прозаїком, хронікером, музикознавцем, фотографом і дослідником бразильського фольклору.

Вперше познайомився з модернізмом на художній виставці Аніти Мальфатті. Коли він познайомився з Освальдом де Андраде, на нього вплинув модерністський рух.

Маріо де Андраде приєднався до "групи п'яти" і став частиною авангарду бразильського мистецтва. Ключовим роком для Маріо де Андраде і для бразильської культури став 1922-й. Того року він співпрацював з журналом Клаксон. взяв участь у Тижні сучасного мистецтва та презентував одну зі своїх головних книжок - Паулісія Десвайрада, який став знаковим для сучасної бразильської літератури.

У той час як у Європі зароджувалися різні мистецькі авангарди, що відстоювали свободу творчості, у Бразилії найвпливовішою літературною школою було парнасцівство. Парнасці проповідували метричну поезію з багатими римами та темами, що споглядали прекрасне.

Маріо де Андраде, який перебував під впливом авангарду, став великим критиком парнаського руху. Він не хотів просто копіювати те, що було зроблено в Європі, але використовувати концепції європейського авангарду для створення національної літератури .

Цю позицію він відстоював на Дуже цікава передмова, своєрідний маніфест, де він підтверджує використання віршів без метрики, без рими та простішої мови, ближчої до португальської, якою розмовляють у Бразилії. У цьому тексті Маріо де Андраде також критикує жорсткі правила та складну мову парнасіанства .

Макунаїма була головною книгою Маріо де Андраде, в якій містяться всі заповіді, які він відстоює. Оповідь плинна і дуже вільна, вона сповнена національних елементів і слів, що походять з Бразилії. Маріо вдалося використати фактично європейський авангард для створення національної літератури.

Про фільм "Макунаїма

Макунаїма був адаптований для кіно в 1969 році Жоакімом Педро де Андраде. Фільм вважається одним з піонерів руху Cinema Novo.

За комедією стоїть тема та аудіовізуальна мова, які прагнуть представити творчість Маріо де Андраде та його наміри в кінематографі.

Фільм був високо оцінений публікою та критиками. Оскільки книга сповнена екшену, екранізація не зовсім точна, але ремейку режисера Жоакіма Педро де Андраде вдалося передати суть твору Маріо де Андраде.

Про автора Маріо де Андраде

Маріо де Андраде був письменником, музикознавцем і дослідником бразильського фольклору.

Він народився в Сан-Паулу в 1893 році і помер у 1945 році, об'їздив усю Бразилію, вивчаючи національний фольклор. Макунаїма це твір, сповнений відсилань до бразильської популярної культури і є результатом дослідження Маріо де Андраде.

Він також був одним із творців Тижня сучасного мистецтва 1922 року, події, яка поривала з класичною естетикою та започаткувала модернізм у Бразилії. У Тижні брали участь такі видатні імена бразильської культури, як Хейтор Вілла-Лобос, Аніта Мальфатті, Ді Кавальканті та Освальд де Андраде.

Його видатними книгами є Макунаїма , Паулісія Десвайрада e Амар, дієслово неперехідне.

Також познайомтеся з