Пагорб виючих вітрів: огляд та аналіз книги

Пагорб виття вітрів (оригінальна назва Грозовий перевал ) - єдиний роман англійського письменника. Емілі Бронте .

Написана в 1847 році, книга отримала сильну критику в той час. Роками пізніше вона була освячена як один з найбільших англійських класиків у літературі .

Короткий зміст книги

Назва Пагорб виття вітрів Факти історії ми дізнаємося в основному з розповідей гувернантки Неллі Дін, яка є свідком всього, що відбувається в будинку сім'ї Ерншоу. В цілому можна сказати, що розповідь досить похмура .

У 1801 році містер Ерншоу всиновлює маленького, бідного і знедоленого хлопчика. Можливо, сироту, якого описували як цигана через його темну шкіру, знайшли на вулицях Ліверпуля і забрали на ферму "Виючий вітер". Уривок, який розповідає про прибуття хлопчика додому, є наступним дуже описово :

"Бос намагався пояснити, що сталося, але, оскільки він був смертельно втомлений, все, що я зміг розібрати з розповіді жінки, зводилося до того, що вона розповіла, що знайшла його голодним і бездомним, блукаючим вулицями Ліверпуля, взяла його під свою опіку і намагалася знайти когось, хто б забрав його собі. Однак, оскільки ніхто не знав, кому він належав, а також не мав часу і грошей, вона вирішила"Коли його стало мало, він вирішив, що краще відвезти його додому, щоб не нести зайвих витрат, бо не хотів повертати його в те становище, в якому він його знайшов".

Саме з точки зору Неллі, економки, ми дізнаємося, що відбувається в будинку босів і як на це реагують ті, хто до цього причетний. У ній відчувається занепокоєння точно описувати фізичний простір - Ми знаємо, що хлопчика знайшли на вулиці Ліверпуля - і про стан хлопчика, і про джентльмена, який його всиновив.

Покинутий напризволяще, опис хлопчика розриває серце: брудний, обірваний, обшарпаний, голодний, безіменний, йому нікуди йти, він жебракує на вулиці. Ерншоу жаліє це покинуте дитинство, безуспішно намагається знайти відповідальних за нього і думає, що єдиний спосіб ефективно врятувати хлопчика - це повернути його додому.

Як тільки хлопчика прийняли в сім'ю, пан Ерншоу попросив економку викупати його, переодягнути в чистий одяг і покласти спати разом з дітьми.

Будинок сім'ї був частиною сільської садиби під назвою Альто-дус-Вендаваїш, і ця назва не випадкова, оскільки земля була розташована в місцевості з сильними кліматичними коливаннями, жертвою численних і частих штормів. Розташований на вершині пагорба, будинок страждав від сили північних буревіїв.

Маєток належав одній традиційній родині - Ерншоу - протягом багатьох поколінь, так що всередині можна було прочитати ім'я предка (Харетон Ерншоу), за яким стояла дата (1500 рік).

Роман надзвичайно описовий, Багатство деталей вражає розповіли під час візиту на об'єкт:

"Дах не мав ніякої обшивки, показуючись у всій своїй наготі стороннім очам, за винятком тих місць, де вона ховалася за підвісною полицею, повною вівсяних пластівців, або за копченими окостами телятини, баранини і свинини, які рядами звисали з крокв. Над димарем були вишикувані старі, нікому не потрібні рушниці і пара пневматичних пістолетів, а на облямівці, біляПідлога була викладена з полірованого білого плитняку, стільці були старі, з зеленими спинками, а також одне чи два важких чорних крісла, наполовину схованих у затінку.

Погляд оповідача ковзає від підлоги до стелі, розглядаючи форму та колір меблів і виставлених речей.

Взявши його на ферму, подружжя Ерншоу назвали хлопчика, покинутого на вулицях Ліверпуля, на честь Хіткліфа, свого померлого сина. Темношкірого, як циган, хлопчика родина виховує як сина, разом з двома іншими дітьми подружжя, Кетрін і Гіндлі.

Гіндлі, якому на той час було чотирнадцять років, відкидає Хіткліфа, щойно той з'являється, через його скромне походження, і на довгі роки відчуває до нього неприязнь. Кетрін, з іншого боку, спочатку чинить певний опір, але невдовзі приймає нового члена сім'ї, і вони стають великими друзями.

Незважаючи на те, що він отримав таке ж виховання, як і його брати, оповідач підкреслює, що в ньому зберігається щось від його трагічного походження. В його описі використовуються наступні слова:

"Він темношкірий циган на вигляд і джентльмен за манерами та одягом, а точніше, такий же джентльмен, як і багато інших сільських дворян, можливо, трохи неохайний, але не дозволяючи цій недбалості заплямувати його гордовиту й елегантну, хоча й мовчазну, поставу".

Але ніхто не міг собі уявити, що хлопчик закохається у свою прийомну сестру, благородну Кетрін Ерншоу. Кетрін також обожнювала Хіткліфа, подейкували, що найбільшим покаранням, яке вони могли їй призначити, було розлучити її з хлопчиком.

Після смерті батька Хіндлі, який завжди ненавидів Хіткліфа, переселив його жити до слуг, а потім поступово посилив контроль над ним: позбавив його школи, доручав йому стресові завдання, як і будь-якому іншому слузі.

У той час, коли шлюби були більше схожі на ділові угоди, ніж на жести кохання, доля Кетрін вже була вирішена її родиною: знайти чоловіка із заможної сім'ї. Обранцем став Едгар Лінтон, власник ферми "Дрозд", син дорогого і відомого роду, сусід маєтку Ерншоу.

Кетрін погоджується вийти заміж за Лінтона лише тому, що розуміє, що не зможе вийти заміж за свого прийомного брата. Під час звичайного дня Хіткліф підслуховує розмову між Кетрін та економкою Неллі, де дівчина зізнається, що просто не вийде заміж за Хіткліфа, бо цей союз зіпсує її репутацію та соціальний статус.

Розчарований тим, що почув від коханої, і своїм зв'язком з іншою, Гіткліф залишає ферму. Коли він повертається, то є справді владним джентльменом, сповненим образи. Кетрін розривається між двома чоловіками: своїм чоловіком, Едгаром Лінтоном, і прийомним братом.

На жаль, доля дівчини трагічна, Кетрін помирає, народжуючи прекрасну дівчинку. Хіткліф, нещасний від втрати коханої, клянеться помститися всім, хто заборонив їхні стосунки.

Незважаючи на досить простий сюжет, в центрі якого знаходиться любовний трикутник Багатство деталей, з якими розповідається історія, та сентиментальна складність головних героїв .

Головні герої

Харетон Ерншоу

Біологічний батько Кетрін і Гіндлі, Харетон, одного чудового дня їде до Ліверпуля і знаходить маленького хлопчика, який безпорадно лежить на вулиці. Не знаючи, що робити, він забирає дитину додому і всиновлює його.

Хіткліф

Він є головним героєм Пагорб виття вітрів У нього трагічне минуле, позначене покинутістю, упередженнями, жорстоким поводженням і нехтуванням. Його життя змінюється, коли хлопчика забирають на Пагорб Виючих Вітрів, де він зустрічає свою прийомну сестру Кетрін, з якою він зачаровується. Хіткліф - це одночасно і герой (шалено закоханий у молоду дівчину), і лиходій (жорстокий і мстивий).

Кетрін Ерншоу

Також головна героїня історії, дівчинка - донька подружжя Ерншоу і сестра Гіндлі. У шестирічному віці Кетрін знайомлять зі своїм прийомним братом Хіткліфом. Хоча перша реакція дівчинки - недовіра, незабаром Кетрін дуже зближується з братом.

Хіндлі Ерншоу

Біологічний брат Кетрін, Гіндлі, не сприймає приїзд хлопчика Гіткліфа і ревнує його батьків до юнака.

Неллі Дін

Як економка будинку Ерншо, вона стає свідком усіх подій, що відбуваються в домі, і головним оповідачем історії.

Про видання книги

Грозовий перевал (португальською мовою) Пагорб виття вітрів ) був опублікований під чоловічим псевдонімом Елліс Белл .

Перший переклад бразильською мовою здійснило видавництво Globo у 1938 році, відповідальним перекладачем був Оскар Мендес. Другий переклад здійснила через дев'ять років, у 1947 році, Рейчел де Кейрос на замовлення видавництва José Olympio. Видавництво L&PM також випустило версію роману в перекладі Гільєрме да Сілва Брага.

Книга також була перекладена португальською мовою як Грозовий перевал .

Однією з революцій, започаткованих Емілією Бронте, стало використання більш розмовна мова .

Найбільшим нововведенням, однак, стало те, що автор розфарбував її персонажі з реальними рисами Якщо ми подумаємо, що в той історичний період книги слугували лише літературою для формування, а герої були взірцевими постатями, то зрозуміємо, який вплив вони мали. Грозовий перевал викликав у читацької аудиторії.

Обкладинка першого видання "Грозового перевалу".

У 2007 році примірник першого видання Грозовий перевал Початкова ціна становила 60 тисяч доларів, проте книга перевершила всі очікування, продавшись за 230 тисяч доларів.

Цікавість: Пагорб виття вітрів і сага Сутінки

Белла Свон, головна героїня Сутінки У третій книжці із серії Стефані Майєр Белла робить кілька відсилань до класики Грозовий перевал .

Белла навіть цитує уривок з англійського класика своєму коханому Едварду Каллену:

Якщо все інше загине, а він вистоїть, я все одно продовжуватиму існувати; а якщо все інше залишиться, а він буде знищений, всесвіт стане набагато дивнішим.

Публікація Сутінки продажів шедевра Емілі Бронте, HarperCollins створило нову обкладинку - більш готичну - для Пагорб виття вітрів щоб книга була максимально наближена до саги "Сутінки".

Бразильське видання навіть містило марку з написом: " Улюблена книга Белли та Едварда - "Сутінки ".

Видання з відсиланням до "Сутінків" на обкладинці.

Екранізації

Грозовий перевал (1920)

Перша екранізація Пагорб виття вітрів був знятий у Великій Британії 1920 року режисером А. В. Брамблем.

Грозовий перевал (1939)

У фільмі, знятому Вільямом Вайлером у 1939 році, головні ролі виконали Мерл Оберон, Лоуренс Олів'є та Девід Нівен.

Грозовий перевал (1970)

Екранізація англійського роману режисера Роберта Ф'юста вийшла на екрани в 1970 році з Анною Колдер-Маршалл і Тімоті Далтоном у головних ролях.

Пагорб виття вітрів (1992)

В американській адаптації режисера Пітера Космінського знялися Жюльєтт Бінош (у ролі Кетрін Ерншоу) та Ральф Файнс (у ролі Гіткліфа).

Пагорб виття вітрів (1998)

Американська версія, знята Девідом Скіннером у 1998 році, досить вірна книзі.

Пагорб виття вітрів (2011)

Останню існуючу кіноверсію зняла режисерка Андреа Арнольд, і в ній зіграли Джеймс Хаусон у ролі Гіткліфа та Кайя Скоделаріо у ролі Кеті.

Бразильська мильна опера

У Бразилії телевізійний канал Excelsior запустив мильну оперу за мотивами роману Емілі Бронте в 1967 році. Відповідальним режисером був Лауро Сезар Муніс. Альтаїр Ліма зіграв Хіткліфа, а Ірина Греко - молоду дівчину Катарину.

Читати повністю

Книгу "Пагорб виючих вітрів" можна завантажити безкоштовно.

Ким була Емілі Бронте (псевдонім Елліс Бел)

Емілі Бронте народилася в селі Торнтон (Йоркшир, Англія) 30 липня 1818 року і мала досить короткий життєвий шлях.

Факт народження в такому віддаленому місці став для Емілі важливим фактором, який вплинув на її ставлення до світу книг. За словами самої авторки, її головним притулком була бібліотека її батька:

У пошуках розваг і занять у житті ми повністю залежали від себе і один від одного, від книжок і навчання. Найвищим стимулом, а також найяскравішим задоволенням, яке ми знали з дитинства, були наші перші спроби літературної творчості.

Британський письменник помер передчасно, у віці 30 років, 19 грудня 1848 року, залишивши по собі лише один роман, шедевр Грозовий перевал .

Книга була опублікована в грудні 1847 року, за рік до його смерті, під чоловічим псевдонімом Елліс Бел.

Портрет Емілі Бронте.

Також познайомтеся з