Поетичний портрет Сесілії Мейрелеш (з аналізом та інтерпретацією)

Сесілія Мейрелеш (1901-1964) - одна з найвідоміших письменниць бразильської літератури, яка писала як для дорослих, так і для дітей.

Вірші Портрет є одними з найвідоміших у його великому доробку і, незважаючи на те, що були опубліковані в 1939 році в книзі "Подорож" ("Viagem"), вони залишаються поза часом, оскільки звертаються до універсальної теми швидкоплинності життя.

Вірш Портрет повністю

Сьогодні у мене не було такого обличчя,

Такий спокійний, такий сумний, такий тонкий,

І ці очі, такі порожні,

І гірка губа.

У мене не було цих безсилих рук,

Такий нерухомий, холодний і мертвий;

У мене не було такого серця.

Який навіть не показує себе.

Я не помітив цієї зміни,

Так просто, так правильно, так легко:

- У якому дзеркалі вона загубилася

моє обличчя?

Детальний аналіз вірша Портрет

Меланхолійний вірш Сесілії Мейрелеш має на меті створити портрет поетичного суб'єкта, тому назва цілком відповідає тому, що читач знайде у віршах.

З іншого боку, ми зазвичай асоціюємо портрет з чимось, що фіксує фізичну складову - зображення, тоді як у віршах Сесілії портрет набагато глибший і здатен зафіксувати те, що відбувається всередині.

Перша частина вірша

Сьогодні у мене не було такого обличчя,

Такий спокійний, такий сумний, такий тонкий,

І ці очі, такі порожні,

І гірка губа.

Перші чотири строфи вірша побудовані на центральній опозиції між минулим і теперішнім.

Відбувається порівняння між тим, що було раніше, і тим, як Я-ліричний герой опинився зараз, хоча не зрозуміло, чому відбулася така радикальна зміна. У теперішньому ми бачимо зафіксовані страждання.

Друга частина вірша

У мене не було цих безсилих рук,

Такий нерухомий, холодний і мертвий;

У мене не було такого серця.

Який навіть не показує себе.

Якщо в початковій частині вірша ми бачимо, в загальному вигляді, спостереження, що щось змінилося для зображуваного суб'єкта, то тут ця зміна стає більш конкретною. Ліричний герой обирає частини тіла, щоб проілюструвати, що змінилося, наприклад, надаючи більшої сили своїй розповіді.

Він говорить про теперішнє, не згадуючи про те, як це було в минулому. Ми знаємо, що руки теперішнього часу холодні, мертві і безсилі, і з цього опису ми можемо уявити, наскільки живими вони були в минулому - хоча ця частина не зображена у вірші.

Колись відкрите серце зазнало змін і тепер закрите.

Третя частина вірша

Я не помітив цієї зміни,

Так просто, так правильно, так легко:

- У якому дзеркалі вона загубилася

моє обличчя?

Сила вірша особливо посилюється у фіналі, де ліричний герой майстерно завершує все, над чим працював у попередніх віршах.

У цьому місці Я-лірик припускає, що він не усвідомлює, в який момент змінився його стан, і не може визначити, що могло статися, щоб все так змінилося.

Твір завершується питанням - єдиним у вірші - без відповіді, з надзвичайно візуальною складовою. Запитуючи себе, в якому дзеркалі загубилося його обличчя, суб'єкт припускає, що він більше не впізнає себе після свого перетворення і хоче знати, в який момент він втратив свою ідентичність.

Історія публікації вірша Портрет

Робота Портрет був опублікований у книзі Подорожі Видання було відзначене премією Бразильської академії літератури і навіть вийшло за межами Бразилії, вперше поширившись у Португалії в 1939 році.

На той час Сесілія професійно сформувалася як видатна письменниця і як викладачка. Як викладачка, вона очолювала кафедру португало-бразильської літератури, техніки та фольклору в Університеті Федерального округу, а невдовзі викладала дисципліну "Бразильська література та культура" в Університеті Остіна (штат Техас).

У цей же період Сесілія Мейрелеш також працювала газетним оглядачем і була головним редактором журналу "Подорожі в Бразилії" (видається Департаментом преси та пропаганди).

Вірш Портрет Його навіть декламувала Сесілія Мейрелеш, і він доступний онлайн:

Вам подобається творчість письменниці? Тоді скористайтеся можливістю познайомитися з іншими її творами через статті: