Аналіз фільму Подорож Чіхіро

Сценарист, художник-постановник і режисер Хаяо Міядзакі, головна героїня фільму - Чіхіро, дівчинка, яка збирається переїхати до іншого міста зі своїми батьками, але потрапляє в пастку посеред дороги. Вони втрьох опиняються в чарівному світі, повному надприродних істот, таких як відьми і дракони, характерних для японського фольклору. Місія Чіхіро відтепер полягає в тому, щоб врятувати своїх батьків і вибратися з пастки, в якій вони опинилися, а такожцього паралельного світу.

Японський анімаційний фільм обговорює питання ідентичності, розповідає про шлях дорослішання та пропонує глядачеві подорож до саморефлексії. Подорож Чіхіро (2001) - це вистава, сповнена метафор і символів, що допускає безліч інтерпретацій.

(увага, ця стаття містить спойлери)

Історія особистої зрілості

Чіхіро, головна героїня, молода дівчина, переживає зміни на кількох рівнях: вона дорослішає до вступ до підліткового віку але він також є дитиною, яка проти своєї волі виїжджає з міста, тобто є а також просторовий зсув, пов'язаний з цим .

Зіткнувшись з такими кардинальними змінами, вона повинна розібратися з власними страхами і навчитися бути сміливою перед обличчям складних ситуацій.

Фільм починається, буквально, в перехідному просторі, всередині автомобіля між одним місцем і іншим.

Загублений, ця подорож показує нам, що шлях переходу не завжди є лінійним, і на ньому трапляються несподівані сюрпризи. Сама назва Подорож Чіхіро можна читати з двох точок зору: з одного боку, він говорить про буквальну просторову подорож, про перехід з одного місця в інше, а з іншого - про суб'єктивну подорож, особисту подорож.

Тому що це фільм про особисте дорослішання, Подорож Чіхіро підпадає під жанр дорослішання яка займається саме цим зростанням протягом життя.

Подорож Чіхіро нагадує мандри багатьох інших дівчаток у дитячих історіях: Червоної Шапочки, яка також перебуває на півдорозі, коли її перериває непередбачуваний вовк, Аліси в Країні Чудес, яка раптово потрапляє в новий світ і мусить знайти дорогу додому, або навіть "Чарівника країни Оз", де Дороті занурюється у фантастичний контекст і робить все можливе, щобидо реального життя.

Чіхіро - незалежний жіночий персонаж

Героїня фільму - жіночий персонаж, як і багато інших героїв Міядзакі. У повнометражному фільмі її друг Хаку - не зовсім її романтичний партнер, який рятує її з небезпечної ситуації, вони є чудовими партнерами, які піклуються одне про одного, коли це необхідно.

Першим пропонує допомогу Хаку, який допомагає Чіхіро, щойно вона опиняється у відчаї та губиться у новому світі.

Пізніше, коли Хаку потрапляє в біду, саме Чіхіро ризикує власним життям, щоб врятувати його. Вона відчуває любов до Хаку і йде на всі жертви, щоб врятувати його, щоб віддячити за те, що він зробив для неї, але ми не можемо сказати, що ця любов підпадає під романтичний жанр.

В японській анімації стосунки між чоловічими та жіночими персонажами відрізняються від казкових історій кохання. Хаку не є хлопчиком, який з'являється, щоб врятувати дівчину, коли їй загрожує небезпека, у повнометражному фільмі Чіхіро автономна, незалежна і покладається на допомогу низки персонажів, які з'являються в середині її подорожі, серед них і Хаку.

Питання ідентичності та зміни імені

Коли Чіхіро підписує трудовий договір, вона змушена змінити ім'я. В іншому світі чаклунка перетворює Чіхіро на Сень, причому дівчина не обирає цього рішення. Не маючи іншого виходу, Чіхіро погоджується на ім'я Сень.

У фільмі Міядзакі питання імені має дуже сильний символізм. Потрапляючи в інший світ, істоти "перейменовуються" і стають тими, ким вони не були. Хаку, наприклад, не було справжнім ім'ям друга Чіхіро.

В одному з найважливіших діалогів фільму Хаку попереджає Чіхіро про важливість пам'ятати власне ім'я:

Хаку: Юбаба контролює нас, бо вкрав наші імена. Тут його звуть Сен, але він тримає твоє справжнє ім'я в таємниці.

Чіхіро: Вона майже вкрала мене, я вже думав, що це Сен.

Хаку: Якщо вона вкраде твоє ім'я, вона не зможе повернутися додому. Я вже не пам'ятаю свого.

Ось тут, на ім'я тісно пов'язане з поняттям ідентичності Ім'я кожної людини несе в собі історію, минуле, особисті смаки, травми, і коли вона перетинає кордон у новий світ і приймає інше ім'я, все це залишається позаду.

Чіхіро стає Сеном і стає ще одним у натовпі. Окрім того, що зміна імені стирає особистість, усі там носять однакову форму і ставляться до них однаково, так що немає різниці між одним та іншим .

Питання імені настільки важливе для фільму, що саме дізнавшись справжнє ім'я Хаку, Чіхіро знімає закляття. Вона летить на спині дракона, коли бачить річку і згадує справжнє ім'я Хаку.

Коли він вимовляє справжнє ім'я Хаку, він перестає бути драконом і знову перетворюється на хлопчика.

Чіхіро: Я щойно згадав, що твоє справжнє ім'я Хохаку.

Хаку: Чіхіро, дякую, моє справжнє ім'я Нігіхаямі Кохаку Нуші.

Ніґіхаямі?

Хаку: Нігіхаямі Кохаку Нуші.

Критика капіталізму і те, як Чіхіро відрізняє себе від групи

Через низку метафор, Подорож Чіхіро робить жорстким критика капіталізму, надмірного споживання та жадібності .

Вперше питання представлено через обжерливість З іншого боку, навіть перед такою кількістю їжі Чіхіро не дає спокуситися щедрим столом і залишається позаду, нічого не торкаючись. Саме її відмова перед бенкетом є гарантією того, що вона не перетвориться на свиню, як її батьки.

За жадібність і бажання з'їсти все, батьки дівчинки одразу ж карають її.

В іншому уривку фільму критика суспільства споживання з'являється більш чітко. Юбаба, чаклунка, характеризується експлуатуючи своїх працівників Вони не мають ідентичності, вони там лише для того, щоб служити і щоб приносити більше прибутку тим, хто за це відповідає .

Ми також можемо прочитати сувору критику нестримного споживацтва, коли згадаємо накопичення смердючого духу Його кузов складається зі старої техніки, сміття, каналізаційних стоків і навіть велосипеда.

Чіхіро відрізняє себе від тих, хто її оточує, у низці пасажів і виявляється некорумпованою колективністю Вона, наприклад, єдина істота, яка каже, що не хоче золота, коли їй його пропонують. Чіхіро каже, що їй не потрібне золото, коли Безликий пропонує їй багато маленьких камінчиків. На відміну від своїх колег, які готові на все, щоб мати шматочок золота, Чіхіро не бачить у ньому ніякої користі і лише тікає звідти якомога швидше, щоб врятувати свого друга.

No Face посилається на нашу хамелеонську поведінку

Безликий - це істота, яка володіє даром перетворюватися на істоту, схожу на тих, хто з ним взаємодіє. Він - чисте полотно: суб'єкт, по суті, без ідентичності, без голосу, без обличчя, без будь-якої атрибутованої особистості. Він поводиться так, як до нього ставляться: як Чіхіро був ніжним і делікатним, так і він був ніжним і делікатним. Але коли він опинявся в оточенні жадібних людей, БезликийОбличчя також стало жадібним.

Його головною особливістю є те, що він здатність до метаморфоз Нужденний і самотній, він ганяється за створіннями, бо вони йому потрібні.

Багато хто відзначає, що Безликий поводиться як дитина, яка поглинає все, що їй дають.

Інша можлива інтерпретація полягає в тому, що Безликий схожий на всіх нас, що ми маємо хамелеонську поведінку залежно від місця, де перебуваємо. Він був би уособленням нашої здатності вбирати в себе те, що нас оточує.

Критика антропогенного забруднення

Подорож Чіхіро також не шкодує критика поведінки чоловіка яка знищила природу своїми нестримне споживання .

Монстр уособлює забруднення, складається з людських відходів і може бути інтерпретований як реакція природи. Під час купання він несамовито викидає все, що накопичили люди: велосипед, побутову техніку, сміття.

Однорідна купа вихлюпується з силою і потужністю, що шокує оточуючих. Лише Чіхіро, до речі, має сміливість бути у ванні разом з ним і здатна допомогти йому, коли помічає, що в ній застрягла колючка. Колючка, виявляється, була зовсім не колючкою, а шматком велосипеда. Коли вона витягла його, все сміття, з якого складався монстр, полетіло слідом, доводячи, наскільки огидним створінням він був насправді,тільки результат того, що ми грали на виїзді .

Дитина, яка плаче без причини і виховується в скляному куполі

Дитина: Ти прийшов сюди, щоб заразити мене, там погані бактерії!

Чіхіро: Я людина! Можливо, ви ніколи не бачили таких раніше!

Дитина: Ти там захворієш! Залишайся тут і пограйся зі мною.

Ти захворів?

Дитина: Я тут, бо на вулиці я б захворіла.

Чіхіро: Ти захворієш, якщо залишишся тут!

Про дитину, яка плаче без причини, чаклунка піклується надзвичайно дбайливо, і через кілька сцен, де Чіхіро спілкується з нею, ми розуміємо її зрілість у здатності виявити проблеми такого виховання.

Безіменний малюк розпещений, вимагає, щоб з ним гралися в той час, коли він хоче, і вимагає безроздільної уваги. Замкнений в будинку, він не спілкується ні з ким, крім відьми.

Саме Чіхіро, який ось-ось увійде в підлітковий вік, вдається поспілкуватися з ним і вербалізувати, що малюкові необхідно пізнавати зовнішній світ.

Виступ дівчинки доводить, що необхідно ризикувати та пізнавати світ, якого ми не знаємо Це свідчить про його зрілість і бажання не тільки відкривати для себе щось нове, але й мотивувати оточуючих робити те саме.

Творіння чаклунки, як би спочатку не здавалося, що воно захищає дитину, насправді обмежує її існування.

Зіткнення культур між Сходом і Заходом

У тонкому сенсі, Подорож Чіхіро також піднімає питання конфлікту між західною та східною культурами.

У найперших сценах, виходячи з машини, Чіхіро помічає низку кам'яних статуй та елементів, пов'язаних з японською культурою, які понівечені, вкриті мохом, заховані посеред ландшафту. Здається, що національна, рідна культура забута.

Саме в такий досить стриманий спосіб Міядзакі торкається питання місцевої культури.

У своїй роботі режисер прагне врятувати елементи регіональної культури виводячи на сцену, наприклад, серію надприродних істот з японського фольклору.

Гадаємо, вам також може бути цікаво: